СТАТЬ ЧАСТЬЮ СООБЩЕСТВА ARTSKIN
10.02.2018

Фольклор та рок — ідеальний симбіоз

Ексклюзивне інтерв’ю з неординарним колективом «MniShek»

Неординарні та драйвові, з цікавими образами та з чіткою ціллю популяризувати народну музику. Вони прагнуть закохати весь світ у суміш двох жанрів: реактивний рок та мелодичний фольклор. В чому ж секрет такого вдалого комбінування емоційної музики з етнічними мотивами, як зароджувався гурт та які плани на майбутнє?! Подробицями з нами ділиться Аня — вокалістка та лідер гурту.

 

На початку нашого знайомства розкажіть про ваш колектив. Хто чим займається, окрім музики?

Саша (гітарист): Вчився в НАУ, працював з платформою Amazon. Зараз тільки музика.

Коля (ударник): Вчився в КПІ на інженера-електроніка. Наразі працюю в університеті Шевченка.

Міша (клавішник): Закінчив Тернопільське музичне училище. Крім того цікавлюся продажами в інтернеті. Можу створити сайт, змонтувати відео.

Аня (вокалістка): Закінчила географічний факультет, потім продовжила навчання на історичному факультеті і там захистила дисертацію. А зараз працюю тільки з музикою.

Віталік (бас-гітарист): Навчався на дизайнера одягу. А зараз навчаюсь на бас-гітариста.  

 

Розкажіть про народження вашої групи. Як з’явилася ідея назви?

Раніше певний час я працювала в якості сольної співачки. Але у мене весь час було відчуття, що мені чогось не вистачає. До того ж, я завжди мріяла співати у супроводі живих музичних інструментів. Тому ідея створення гурту витала в думках давно, проте я все ніяк не могла зважитися.

Одного разу знайшла в Світовій мережі цікаве інтерв’ю Олександри Кольцової (псевдонім “Каша Сальцова”) із відомого гурту “Крихітка Цахес”, де вона ділиться, що зібрала команду після розміщення оголошень в мережі. Ось і я вирішила розмістити оголошення. На початку було дуже лячно, але все ж таки все сталося якнайкраще. Наразі зібрана команда однодумців, чому я безмежно рада.

Щодо назви, то якогось символічного значення вона не має. Ще коли я була підлітком, я десь почула це польське прізвище. Мені сподобалось, як воно звучить, вимовляється, та ще й нотка етнічності присутня в слові. Коли я розпочала сольну кар’єру, взяла “MniShek” в якості свого псевдоніму.

Після того, як наша команда була сформована, виникало дуже багато суперечок з приводу назви. Не збрешу, якщо скажу, що це тривало близько з півроку. І в один момент ми все ж вирішили не “ломати голову”, адже цілком можливо, що ця назва — саме те, що ми так довго шукали. Адже назва пов’язана з етнічністю, фольклорністю і тим, що близько до нашої музики. Так і залишили цей варіант.

 

Як збиралася команда? Хто приєднався першим, а хто згодом?

Першим був минулий наш барабанщик — Андрій Шаригін, але зараз вже новий барабанщик — Микола. Потім з’явився гітарист Сашко, потім приєднався бас-гітарист Віталік і наостанок — клавішник Михайло.

Доречі про барабанщика, яка причина криється в таких змінах в колективі? Чому Андрій пішов?

Ми з ним досить довго співпрацювали. Просто рано чи пізно може настати момент, коли, скажімо, стежини подальшого сумісного розвитку розходяться. І от з Андрієм трапився якраз такий випадок. Ми обопільно вирішили, що краще продовжити свій професійний шлях вже поодинці.

 

Чому вирішили поєднати саме рок-жанр з фольклором?

Почну з того, що особисто мені (а потім виявилося, що і хлопцям) дуже близький такий жанр. Мені подобається народна музика, але, нажаль, у своєму такому аутентичному звучанні вона не завжди сприймається масово. І тому треба шукати підходи, щоб її донести.

Поєднання народних мотивів з сучасним і емоційним роком якраз дозволяє отримати дуже цікаву суміш. Це особиста прихильність до музики, особливе захоплення (всім у колективі подобаються фольклорні мотиви) і цю музику треба популяризувати.

 

Аню, твій голос дуже підходить до музики. Це завдяки спеціальній освіті чи вплив якогось іншого фактору?

Так, я займалася з викладачами, але напевно більше зіграла роль, що я досить довгий час слухала таку музику. Мені, наприклад, подобається болгарський фольклор, а у них досить неординарна вокальна манера. Мені подобалось слухати пісні, я це співала сама, практикувала, може тому це й вплинуло на таке гармонічне поєднання голосу та жанру.

Чи не звужують аудиторію слухачів та фанатів україномовні пісні?

Я так не вважаю. Адже зараз така тенденція, що українська музика починає розвиватися, і саме з фольклорними мотивами. Ще років п’ять тому необхідно було прикласти чимало зусиль, щоб знайти таку музику. А зараз все стає більш масово, потрібну пісню з етнічним напрямом легше знайти. Все це надзвичайно приємно та означає, що все ж таки у такої музики є майбутнє. Якщо є пропозиція, це каже про те, що є і попит.

Гурт досить молодий, але вже достатньо популярний. В чому секрет успіху?

Я вважаю, що після вокальних навичок найголовніше, що має бути у музиканта — це момент щирості. Коли ти виходиш і пропускаєш пісню крізь себе, співаєш від душі, тоді і музика сприймається по іншому. Публіка завжди це дуже чітко відчуває. Коли робиш щось з душею, одразу ж отримуєш і зворотну реакцію. В цьому, як на мене, і полягає той самий секрет.

Хто є генератором ідей для ваших майбутніх пісень, хто є надихачем? Звідки черпаєте енергію творчості?

Для початку треба сказати, що у нас є декілька напрямків пісень. Є пісні, написані для нас знайомими авторами та пісенні твори, створені в середині гурту. Також існує практика, що ми беремо народну пісню з якоїсь країни (наприклад, польська чи болгарська) і адаптуємо їх. Переклад пісенних творів також здійснює моя знайома авторка — Оля Горбенко. Ну і звичайно ж наші, українські народні пісні, які ми осучаснюємо.

Хто продумує стиль для ваших виступів?

Той образ, що є зараз, ми вигадали разом. Пошивом займаються знайомі Михайла. Ми відправляємо ескіз, знімаємо мірки і нам висилають готові вбрання.

 

Чи траплялись у вас в колективі конфліктні ситуації?

Якщо говорити про пісні, то в принципі деякі суперечки час від часу траплялися. Тобто були якісь розбіжності в поглядах, але ми все намагалися вирішувати одразу. Також ми звернулися до саунд-продюсера Юрія Кандиби із відомої студії звукозапису LSD Records. Я з ним працювала в період своєї сольної кар’єри, потім була перерва і наразі знову з ним співрацюємо.

Ви вважаєте себе соціально активним гуртом, адже ви вже маєте відзнаки в декількох відомих фестивалях?

Я можу сказати, що музика — це і є соціальне явище, вона не можлива без взаємодії. Адже коли ти співаєш, ти щось своєю творчістю доносиш. Музика повинна надихати людей і викликати у них справжні емоції. Тому так, наш гурт є достатньо соціально-активним. В майбутньому є плани з виступами на благодійних концертах.

 

Ви організовували собі концерт самостійно? Чи може знаходилися в пошуках організаторів?

Нещодавно ми контактували з Євгеном Колгановим. Йому сподобалася наша музика і ми отримали пропозицію організувати сольний концерт. Це мав бути акустичний концерт, але через те, що тоді в нашому колективі бракувало барабанщика, ми цю подію відмінили. Проте зараз ми в тісному співробітництві з Женею вже в якості нашого менеджера.

Ви виступали на музичному фестивалі ArtSkinFest. Довго обирали пісні для виступу? І як тривала підготовка до участі загалом?

Хотілось зробити акцент на більш енергійних піснях. Адже ми дивилися, що грали інші гурти і в думках вже з’являлася певна картинка про стиль виступу. Тому ми залишили лише одну ліричну — “Сонце”, а всі інші пісні більш драйвові.

 

Поділіться враженнями. Чого чекали від участі і чи виправдалися очікування?

Дуже сподобався гурт Аудиторія 238. Слухали під час фестивалю, відмічали для себе цікаві моменти. Коли ми приймаємо участь у будь-яких конкурсах, нервуємо, чи все вийде, чи отримаємо ми бажаний результат. Так, ми завжди готові виступати, це нам потрібно і для досвіду, і для розвитку, проте ми зазвичай ні на що особливе не розраховуємо. Тому ми залишилися дуже раді і тому, що прийняли участь на заході ArtSkinFest, і звісно ж тому, що зайняли одне з призових місць.

Чи плануєте приймати участь у подібних заходах в майбутньому?

Ми завжди відкриті до пропозицій. На літо в нас вже заплановано декілька фестивальних виступів. Також ми вже відправили деякі заявки на інші подібні заходи, поки чекаємо відповіді.

 

А над чим зараз працюєте?

Пишемо нові пісні, які повинні з’явитися вже найближчими місяцями. Готуємо альбом. Думаємо над новими костюмами, ось для барабанщика потрібно вбрання. Взагалі і планів, і справ багато.

У чому полягає глобальна мета вашого гурту?

Якщо ти працюєш та вкладаєш в свою справу душу, то звісно ти сподіваєшься на віддачу. Тому ми прагнемо популяризувати і себе, і фольклорну музику в Україні, а потім і за її межами. Нашому народу зараз це необхідно. І звісно ми досить серйозно задумуємось про вихід на європейську публіку. Не дивлячись на мовний бар’єр, етнічна музика – універсальна, вона об’єднує.

 

Що наостанок порадите нашим читачам? По традиції, напутнє слово.

Максимально важливо для кожної людини — визначитися з тією діяльністю, яка приносить задоволення. Якщо тобі подобається те, чим займаєшся, ти щасливий. На сьогоднішній день велика проблема суспільства полягає к тому, що люди здебільшого працюють не в своє задоволення. А все тому що обирають не ту сферу діяльності, яка дійсно цікавить. Від цього падає продуктивність. Страждає і людина, і її поле зайнятості. Тому знаходьте себе, рухайтеся в потрібному напрямку і вірте в свої сили! Не бійтесь починати щось нове. Так. на початку лячно завжди, але результат того вартий. Не припиняйте пошук себе і будьте щасливі!  

 

Інтерв’юєр: Мороз Тетяна

БОЛЬШЕ ИНТЕРЕСНОГО